Розглянута за літературними джерелами загальна схема класифікацій ставків за функціонально-генетичними ознаками може застосовуватися для дослідження ставків України. Але її можна розвивати і доповнювати. Запропонована гідрохімічна класифікація ставків за мінералізацією вод (від ставків з дуже прісною водою - до ставків з сильносолоною водою), якою можна доповнити схему класифікацій за функціонально-генетичними ознаками, дає змогу охопити ставки не лише рибоводні та рекреаційного характеру, але й техногенні водойми, які необхідно ревіталізувати. В удосконаленому автором гідрохімічному районуванні ставків України зі схожими умовами формування хімічного складу ставкових вод виділено 13 районів (Північно-поліський, Поліський, Прикарпатський, Карпатський, Лісостеповий, Лівобережно-придніпровський, Північно-степовий, Донецько-приазовський Південно-степовий, Присиваський, Керченський, Передгірно-кримський, Гірсько-кримський), що сприятиме ефективності досліджень ставків та реалізації проектів їх практичного використання.

Розглянуто рекомендації з оцінювання "повзучої" неоднорідності в рядах метеорологічних елементів. Під цим терміном розуміють порушення однорідності в діапазонах вимірюваних значень внаслідок змін метеорологічних умов під впливом великого міста. На прикладі даних спостережень ОГМС Київ, а також найближчих до неї станцій, що розташовані поза великим містом (Вишгород та Бориспіль), показано послідовність розрахунків для виявлення "повзучої" неоднорідності в рядах середньомісячних значень температури повітря, тиску водяної пари, швидкості вітру та сум опадів за січень і липень періоду 1981 - 2010 рр. Результати перевірки різниць середньомісячних значень метеорологічних елементів показали, що статистично значиму "повзучу" неоднорідність відмічено тільки в різницях швидкостей вітру в літній період. Причиною порушення однорідності в рядах середньомісячної швидкості вітру може бути забудова місцевості чи інший вид господарської діяльності, що змінює метеорологічні умови на території навколо метеорологічної станції, що уповільнює швидкість вітру.

Глобальне потепління на земній кулі фіксують вже чотири десятиліття (з 1976 р. до теперішнього часу). Основними причинами його виникнення та тривалого існування називають спільний вплив антропогенного фактору, геофізичних та циркуляційних процесів. Представлено реферативний огляд досліджень різних індексів циркуляції та їх вплив на температурний режим в період глобального потепління. Для Атлантико-Європейського регіону характерні такі коливання циркуляції: NAO - Північно-Атлантичне, EA - Східно-Атлантичне, ЕA-WR - Східно-Атлантичне - Західно-Російське, SCAND - Скандинавське, Pol - Полярно-Євразійське. Зосереджена увага на складних взаємозв'язках різних індексів циркуляції. Показано, що причини мінливості циркуляційних процесів, особливо екстремальних викидів в останні десятиліття, поки що не визначені. Нещодавні дослідження (після 2012 р.) мінливості температури свідчать, що зміни температури стали незначущими, тобто глобальне потепління призупинилося. Вплив циркуляційних процесів на окремі регіони Північної півкулі різний, тому необхідно продовжувати дослідження, використовуючи тривалі гомогенізовані ряди вимірів температури.

Об'єкт дослідження - річка Великий Куяльник. Метою роботи є оцінка водних ресурсів річки Великий Куяльник в умовах змін клімату у ХХI ст., визначення впливу різних чинників водогосподарської діяльності на формування стоку річки Великий Куяльник. Робота базується на використанні стохастичної моделі "клімат-стік", розробленої в ОДЕКУ, де на вході використовуються метеорологічні дані та відомості про масштаби водогосподарських перетворень, а на виході отримуються характеристики природного та побутового (перетвореного водогосподарською діяльністю) стоку. Найбільший вплив на стік річки Великий Куяльник здійснюють штучні водойми, кількість яких потребує скорочення. Отримані за моделлю "клімат-стік" результати розрахунків побутового стоку за кліматичними сценаріями RCP4.5 та RCP8.5 дозволяють зробити висновок, що у XXI сторіччі буде відбуватися зменшення стоку річок водозбору р. Великий Куяльник, що, в свою чергу, призведе до руйнування водних ресурсів річок (побутовий стік на період 2011 - 2050 рр. за сценарними даними зменшиться майже у два рази у порівняні із сучасним).

На сучасному етапі розрахункові характеристики паводків і водопіль регламентуються в Україні нормативним документом СНіП 2.01.14-83. Але враховуючи давність прийняття цього документу (пройшло більше ніж 40 років) і актуальним є не лише уточнення розрахункових параметрів, а також і наявної теоретичної бази. З метою вирішення завдань розрахунку характеристик максимального стоку весняного водопілля на річках Приазов'я, перш за все, потрібно обгрунтувати науково-методичну основу цієї бази. Вихідні матеріали охоплюють період з початку спостережень і до 2010 ріку. Статистичний аналіз максимальних витрат води і шарів стоку рекомендується здійснювати з використанням методів найбільшої правдоподібності С. М. Крицького та М. Ф. Менкеля і кривої трипараметричного гамма-розподілу. Просторове узагальнення вихідних даних по максимальному стоку весняного водопілля в басейнах рівнинних річок виконується на підставі картування базових характеристик стоку. Отримані результати в подальшому можна використати для розрахунку максимального стоку весняного водопілля в басейні річок Приазов'я.

Исследованы особенности эмиссии органических веществ с водой р. Припять. Выполнен натурный эксперимент, который позволяет изучить поступление гумусовых веществ и растворенного железа с водосборной площади в период снеготаяния. Исследования выполнены на малой стоковой площадке (2X1м), заполненной торфом на глубину 50 см. В процессе снеготаяния на площадке сформировался исключительно подповерхностный сток. Получены значения характеристик распределения двух основных фракций гумусовых веществ - гуминовых кислот и фульвокислот - между твердой фазой торфа и водным стоком. Показано, что процесс комплексообразования с фульвокислотами существенно расширяет пределы миграции железа в растворенной фазе. Используя метод термодинамического моделирования, было установлено лимитирующие факторы для миграции железа в растворенном состоянии. Предложен способ прогнозирования эмиссии гумусовых веществ и железа с водным стоком р. Припять.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д222.124

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено механізм впливу зміни клімату на продуктивність озимої пшениці, проведено оцінку зміни температури повітря, кількості опадів та їх сумісного впливу на продуктивність озимої пшениці у періоди вегетаційного циклу вирощування культури, зміни плодотворності клімату та недобору урожаю культури у сучасний кліматичний період (1981 - 2010 рр.) та їх можливі зміни і частка невизначеності цих змін до середини ХХI ст. (2021 - 2050) в агрокліматичних зонах України. Оцінку впливу агрометеорологічних умов на формування урожайності озимої пшениці проводили на основі гідрометеорологічного блоку моделі "Погода-урожай" В. П. Дмитренка. Для кожної фази розвитку озимої пшениці проводили оцінку інтенсивності, значимості та достовірності зміни середніх багаторічних значень агрокліматичних показників протягом сучасного кліматичного періоду. Оцінку можливої зміни агрокліматичних показників до середини ХХі ст. здійснено з урахуванням сценаріїв викидів парникових газів та розвитку людства, запропонованих МГЕЗК, зокрема для сценарію А1В [13]. Обчислення проекцій зміни показників термічного режиму та режиму зволоження проводили за даними регіональної кліматичної моделі REMO, що використовує краєві умови глобальної моделі ЕСНАМ5, з кроком 25*25 км. Для кожної фази розвитку озимої пшениці обчислювали середні по області багаторічні значення агрокліматичних показників у 1981 - 2010 та 2021 - 2050 рр., визначили їх зміну та її значимість відносно сучасного кліматичного періоду для сценарію А1В.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.243

Рубрики:

Тепловий режим ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - встановити тенденції у розподілі середньої кількості випадків відкладень ожеледі протягом ожеледного періоду на території України протягом останніх 15 років (2001 - 2015), які відображають його сучасний стан відносно стандартної кліматологічної норми 1961 - 1990 рр. Здійснено порівняння середньої кількості випадків відкладень ожеледі протягом ожеледного сезону на сучасному етапі зміни клімату 2001 - 2015 рр. відносно аналогічного періоду стандартної кліматологічної норми 1961 - 1990 рр. Виявлено тенденції у розподілі цього показника на території України у вигляді районів із їх додатними та від'ємними відхиленнями. Встановлено, що на території України протягом останніх 15 років переважають від'ємні відхилення, проте виявлено території, де спостерігається тенденція до збільшення таких відкладень, про що свідчать чітко виражені осередки додатних відхилень. Найбільші з них спостерігаються на північному заході та заході країни - півночі Волинської та у Рівненській областях. Окремими ізольованими ареалами вони представлені на півдні Львівської та Тернопільської областей, південному заході Івано-Франківської, півночі Чернівецької, північному сході Закарпатської областей, північному заході Житомирської області. На півночі такий осередок спостерігається на півночі та північному сході Чернігівської та Сумської областей та на північному сході Харківської області. На сході додатні відхилення спостерігались на півночі та сході Луганської області. У центрі країни вони представлені переважно окремими невеликими ареалами на заході Вінницької, північному заході та сході Кіровоградської, заході та у центрі Полтавської, півдні та південному сході Дніпропетровської областей. Виражені осередки додатних відхилень спостерігаються на південному заході Одеської, півдні Херсонської та Запорізької областей, у окремих місцях північної частини Криму. Отримані результати можуть бути використані як довідковий матеріал для планування різних видів виробничої діяльності та впровадження адаптаційних заходів для запобігання появі небезпечних ситуацій.

На фоні глобального потепління відмічається стрімке зростання випадків небезпечних та стихійних метеорологічних явищ. Не виключенням є грози, активність яких несе в собі загрозу для життя людей та завдає збитків всім секторам економіки. Ознайомившись із сучасним станом дослідження гроз виділено такі основні їх напрями: синоптичний, кліматичний та чисельне моделювання. Останній з них виходить на передній план, оскільки сприяє ефективнішому прогнозуванню та вивченню грозової діяльності. Уточнити прогноз можна за даними метеорологічних радіолокаторів та грозопеленгаторів, які надають не лише інформацію про поточні грози та блискавки, але і можливість попередити надходження грозового фронту. Грози нерозривно пов'язані із купчасто-дощовими хмарами, через що дуже важливим є вивчення властивостей цих хмар. Виходячи з цього, перспективним напрямком є вдосконалення моделей конвективних хмар, насамперед для дослідження електричних процесів всередині хмар та вплив цих процесів на фазові переходи вологи та коагуляцію хмарних елементів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д222,8

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложена история развития гидрологической науки в высших учебных заведениях Украины, начиная с 1922 г., когда Е. В. Оппоковым впервые в Украине была основана кафедра гидрологии и гидротехники в Киевском политехническом институте, которая прошла непростой путь трансформации к нынешнем у времени в Национальном университете водного хозяйства и природопользования (г. Ровно). Отражено развитие гидрологии в Одесском государственном экологическом университете (с 1932 г.), Черновицком национальном университете имени Юрия Федьковича (с 1944 г.), Киевском национальном университете имени Тараса Шевченко (с 1949 г.), Днепровском национальном университете имени Олеся Гончара (с 2008 г.). Рассмотрены результаты деятельности ученых-гидрологов в этих университетах, особенно одесской научной школы теоретической и прикладной гидрологии, а также научной школы гидрохимии и гидроэкологии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. Показаны перспективные направления исследований университетской гидрологии.

Наведено результати дослідження умов формування паводків теплого періоду на річках Гірського Криму. Показано, що одним з факторів, який суттєво впливає на водний режим Кримських річок, є карст. Запропоновано два варіанти розрахункової методики формування максимального стоку дощових паводків теплого періоду річок Гірського Криму. У першому варіанті основним розрахунковим параметром методики є максимальний модуль схилового припливу, який узагальнено у вигляді карти. Згідно з другим, в розрахункову формулу введений коефіцієнт підстильної поверхні, що враховує вплив карсту. Середня точність розрахунку за двома варіантами становить +- 21,3 %, при точності вихідної інформації +- 21,6 %, що дозволяє рекомендувати методику, розроблену для річок Гірського Криму для практичного застосування.

Здійснене відновлення середнього річного стоку води р. Дніпро біля м. Неданчичі (за умов практично непорушеного середнього річного стоку) та м. Київ і с. Лоцманська Кам'янка (умовного природного стоку) обумовлено тим, що спостереження за стоком води на р. Дніпро характеризуються значною кількістю перерв, спричинених й військовими діями на території нашої держави, й будівництвом каскаду гідровузлів та реорганізацією мережі спостережень. У якості постів-аналогів для відновлення середньорічного стоку для гідрологічного поста р. Дніпро - м. Неданчичі обрано сумарну витрату води за постами р. Дніпро - м. Річиця та р. Сож - м. Гомель, для р. Дніпро - м. Київ та р. Дніпро - с. Лоцманська Кам'янка використано величину сумарного стоку за постами р. Дніпро - м. Річиця, р. Сож - м. Гомель, р. Прип'ять - м. Мозир та р. Десна - м. Чернігів. Кореляційні зв'язки між пунктами-відновлення і пунктами-аналогами виявилися досить значущими (= 0,92 - 0,98), отримані рівняння регресії забезпечують достовірність і точність відновлення з 95 % ймовірністю. Отримані за результатами роботи відновлені послідовності стоку води можуть бути використані для виділення фаз та циклів в багаторічних коливаннях водності р. Дніпра.

Узагальнено результати досліджень розподілу розчинених важких металів (Cd, Cu, Pb, Zn, Ni, Cr) серед фракцій з різним знаком заряду у воді річок басейну Тиси (Тиса, Латориця, Уж, Убля, Уличка). Досліджувані метали виявлено у складі аніонної, нейтральної та катіонної фракцій, що свідчить про участь у комплексоутворенні різних груп розчинених органічних речовин (РОР). Найбільша частка металів знаходилась в аніонній фракції РОР, де домінують гумусові речовини. У воді річок Тиса, Латориця й Уж частка металів у аніонній групі РОР становить 26,6 - 59,9 % Мрозч. У воді річок Убля й Уличка вона виявилась дещо нижчою - 14,8 - 49,0 % Мрозч. Певну частину металів знайдено у складі нейтральних комплексних сполук з вуглеводами. Катіонна фракція металів включає, найвірогідніше, прості йони металів, їхні позитивно заряджені гідроксокомплекси та комплекси з неорганічними (гідрокарбонат-йони) й органічними (білкові сполуки) лігандами. Частка останніх незначна, зважаючи на низький вміст цих органічних сполук у поверхневих водах. Обговорено результати досліджень вмісту РОР та співвідношення важко- і легкоокиснюваних органічних сполук, що беруть участь у комплексоутворенні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.12 + Д225,8

Рубрики:

Гідрологія річок

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д226.12

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено узагальнення наукових публікацій українських та закордонних вчених щодо мінімального стоку води річок. Відзначено, що перші публікації стосовно зазначеної тематики відносяться до 20-х років минулого сторіччя. При наявності достатньої кількості публікацій, присвячених, власне, самим розрахунковим характеристикам меженного стоку, значно менше уваги у дослідженнях вчених приділено оцінці тенденцій сучасних та майбутніх змін характеристик мінімального стоку, що відбуваються та будуть відбуватись під впливом кліматичних змін. Актуальність цього питання підтверджується значною кількістю зарубіжних публікацій. Доволі незначною є увага в публікаціях, що аналізувалися, до характеристик якості води річок в меженний період. Особливо це стосується періоду літньо-осінньої межені, коли на фоні малої водності річок спостерігається значне погіршення екологічної ситуації в їх руслах. Зазначені вище проблемні питання потребують подальшого аналізу та уваги з боку науковців.

Здійснені розрахунки водного балансу для 10 найбільших замикальних створів в басейні річки Дністер до міста Заліщики за даними 17 метеостанцій. Для річок Стрвяж, Стрий, Лімниця, Свіча, Бистриця, Верещиця, Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа визначено середні багаторічні значення сум опадів по місяцях та за гідрологічний рік. Розраховано шари стоку для даних річкових басейнів. Обраховано величини випаровування і, відповідно до цього, отримано нев'язки водних балансів. Проведена оцінка та порівняння складових водного балансу, визначення їх особливостей та відмінностей. Додатково обчислено коефіцієнти стоку та посушливості для 10 розрахункових басейнів. За даними висотних зон обрахована середньозважена висота водозбору для гірських річок басейну.